Щороку другої суботи вересня відзначають Всесвітній День надання першої медичної допомоги

 Основне завдання при наданні першої медичної допомоги полягає в тому, щоб шляхом проведення необхідних найпростіших медичних заходів врятувати життя потерпілому, зменшити його страждання і попередити розвиток можливих ускладнень.

Ситуації, що вимагають надання екстреної медичної допомоги, виникають, як правило, несподівано. В основному, це відбувається в умовах дефіциту часу і під час відсутності людей зі спеціальною медичною освітою. У цих випадках важливо не піддаватися паніці, діяти швидко й рішуче, тому що в такі моменти дорога кожна секунда.

Людина, яка надає першу допомогу, повинна вміти: оцінити стан потерпілого і визначити, якої допомоги насамперед він потребує; забезпечити прохідність верхніх дихальних шляхів; зробити штучне дихання «із рота в рот» або «із рота в ніс» та зовнішній масаж серця й оцінити їх ефективність; зупинити кровотечу накладанням джгута, стисної пов’язки або пальцевим притискуванням судин, накласти пов’язку при пошкодженні (пораненні, опіку, кровотечі, відмороженні, травмі); іммобілізувати пошкоджену частину тіла при переломі кісток, важкій травмі, термічному ураженні; надати допомогу при тепловому і сонячному ударах, утопленні, отруєнні, блюванні, втраті свідомості; використати підручні засоби при перенесені, завантаженні і транспортуванні потерпілого; визначити необхідність транспортування потерпілого машиною швидкої допомоги чи попутним транспортом.

Перша медична допомога – комплекс екстрених медичних заходів, проведених раптово захворілому або постраждалому на місці події й у період транспортування його в медичну установу.

Перша медична допомога може бути найрізноманітнішою

Залежно від того, хто її проводить, розрізняють:

  • першу медичну некваліфіковану допомогу, здійснювану немедичним працівником, що часто не має необхідних засобів і медикаментів;
  • першу медичну кваліфіковану (долікарську) допомогу, проведену медичним працівником, що пройшов спеціальну підготовку з надання першої медичної допомоги (фельдшер, медична сестра, лаборант, зубний технік і т.д.);
  • першу лікарську допомогу, надану лікарем, що має у своєму  розпорядженні необхідні інструменти, апарати, медикаменти, кров і кровозамінники й ін.

Першої долікарської допомоги потребують особи, з якими стався нещасний випадок або в яких раптово виникли важкі, загрозливі для життя захворювання.

Нещасним випадком називається ушкодження органів людини або порушення їхньої функції при раптовому впливі навколишнього середовища. Нещасні випадки часто відбуваються в умовах, коли немає можливості швидко повідомити про них на станцію швидкої медичної допомоги. У подібній обстановці надзвичайно важливого значення набуває перша долікарська допомога, що повинна бути зроблена на місці події до прибуття лікаря або транспортування постраждалого у лікувальну установу.

При нещасних випадках постраждалі, їхні родичі, сусіди або випадкові перехожі нерідко звертаються по допомогу в найближчі медичні установи (аптека, зубопротезна майстерня, лабораторія й ін.) Медичні працівники цих установ повинні негайно прийти на допомогу.

Щоб уміти кваліфіковано надати термінову першу долікарську допомогу при нещасних випадках і раптових захворюваннях, всі медичні працівники повинні чітко знати основні ознаки різних ушкоджень, раптових захворювань, ясно представляти, наскільки можуть бути небезпечні для постраждалого або захворілого ці ушкодження або стани.

Перша медична (долікарська) допомога включає наступні три групи заходів:

  1. Негайне припинення впливу зовнішніх пошкоджуючих факторів (електричний струм, висока або низька температура, стиснення) і винесення потерпілих з несприятливих умов, у які він потрапив (з води, з палаючого приміщення, із приміщення, де присутні отруйні гази та ін.).
  2. Надання першої медичної допомоги потерпілому залежно від характеру й виду травми, нещасного випадку або раптового захворювання (зупинка кровотечі, накладення пов’язки на рану, штучне дихання, масаж серця, введення протиотрут і ін.).
  3. Організація якнайшвидшої доставки (транспортування) захворілих або потерпілого в лікувальну установу.

Заходи першої групи швидше є першою допомогою взагалі, а не медичною допомогою. Її часто виконують у порядку взаємо- і самодопомоги, тому що всі розуміють, що, якщо не витягти потопаючого з води, не винести потерпілого з палаючого приміщення, не звільнити людину з-під завалів, що обрушилися на нього, він загине.

Другу групу заходів становить уже медична допомога. Надати її можуть медичні працівники або особи, що вивчили основні ознаки ушкоджень і спеціальні прийоми першої допомоги.

Велике значення в комплексі заходів першої медичної допомоги має найшвидша доставка потерпілого в лікувальну установу

Транспортувати захворілого або постраждалого треба не тільки швидко, але й правильно, тобто в положенні, найбільш безпечному для хворого, відповідно до характеру захворювання або виду травми, наприклад у положенні на боці – при несвідомому стані або можливому блюванні, при переломах кісток після створення нерухомості ушкодженому органу й т.д.

Найкраще для перевезення потерпілого користуватися спеціалізованим транспортом (санітарна автомашина, санітарний літак). При відсутності його транспортування повинно бути здійснено за допомогою будь-яких доступних у конкретній обстановці засобів пересування. У найбільш несприятливих умовах доставка проводиться шляхом переносу потерпілого на руках, спеціальних або імпровізованих ношах, брезенті й т.д.

Транспортування може тривати від декількох хвилин до декількох годин. Медичний працівник зобов’язаний забезпечити правильний перенесення хворого, перекладання його з одного транспортного засобу на інший, повинен надати медичну допомогу по дорозі й вжити заходів з попередження ускладнень, які можуть бути викликані блюванням, порушенням транспортної іммобілізації, переохолодженням, тряскою їздою й іншими причинами.

Значення першої медичної допомоги важко переоцінити

Вчасно й правильно надана медична допомога у більшості випадків не тільки рятує життя потерпілого, але й забезпечує подальше успішне лікування хвороби або ушкодження, попереджає розвиток важких ускладнень (шок, нагноєння рани, загальне зараження крові), зменшує втрату працездатності.

Саме тому при проведенні цього дня особлива увага приділяється формуванню навичок та популяризації знань із надання першої медичної допомоги. Засвоєння знань прийомів надання першої долікарської допомоги хворим та постраждалим у надзвичайних ситуаціях є одним з найважливіших обов’язків кожної людини.